- розжиріти
- —————————————————————————————розжирі́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розжирілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розжирілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розжиріння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розжирілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до розжиріти. 2) у знач. прикм. Який став надто жирним, повним, огрядним. || перен., фам. Який розбагатів, став заможним за чужий рахунок … Український тлумачний словник
розжирілість — лості, ж. Стан за знач. розжирілий 2) … Український тлумачний словник
розжиріти — і/ю, і/єш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. || перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок … Український тлумачний словник
утыти — розжиріти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
отиліти — розжиріти, розтовстіти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
доситішати — аю, аєш, док., діал. Розжиріти, погладшати … Український тлумачний словник
консумуючий — Консумуючий: споживаючий [48] Споживаючий сіль [??][XX] А рівночасно з тим великим добродійством, котре одним мигом мусить з нині на завтра піднести добробут народу, власть предержаща, боячись, щоб мужик надто не розжирів, накладає на тоту… … Толковый украинский словарь